Інформація для батьків

Як батькам підготувати дітей до повітряної тривоги в школі

У кожної сім’ї є власний план дій під час повітряної тривоги. Але школа як «окрема родина» повинна діяти злагоджено. Тому важливо прийняти загальні правила евакуації під час сигналу сирени у школі. Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ Україна) підготував коротку інструкціюдля українських батьків про те, як готувати дитину до школи в умовах війни.

Батькам варто дотримуватися таких рекомендацій.

1. Поговоріть з дитиною про евакуацію у школі: дізнайтеся про її ставлення до цього та можливі страхи. Педагоги також проведуть бесіди, але важливо, щоб цей процес був двостороннім, а настанови, які дитина отримує від батьків та вчителів, не суперечили одна одній.

2. Поговоріть про особисту відповідальність під час евакуації. Поясніть, що вчителі обов’язково супроводжуватимуть клас, але дитині так само важливо дотримуватися правил та прямувати з усіма до укриття.

3. Необхідно пояснити дитині, що попри повітряну тривогу освітній процес триває, і не можна так просто залишати заклад освіти. Також варто нагадати дитині, що перебування поза межами укриття може загрожувати її життю та здоров’ю.

4. Ознайомтеся з безпековими правилами школи до початку навчального року, уточніть нюанси, які вас хвилюють, з адміністрацією чи вчителями.

5. Надайте адміністрації всю необхідну інформацію: свої контакти і контакти тих, хто може забирати дитину зі школи, деталі про стан здоров’я дитини.

6. Подбайте про те, щоб дитина теж володіла важливою інформацією: знала ваші контакти, свою групу крові, чи має хронічні хвороби тощо (наприклад, це може бути нашивка на шкільній формі для дітей початкової школи).

7. Якщо в дитини є особливі потреби, ви хвилюєтеся про її фізичний чи ментальний стан, окремо проговоріть це з адміністрацією. Уточніть про медикаменти чи інші засоби, що необхідні дитині, узгодьте окремі канали комунікації з вами за потреби.

8. Долучіться до загального каналу комунікації – розсилки / чату школи чи класу, щоб отримувати необхідні новини.

9. Будьте впевнені, що діти прямують до укриття, де є все необхідне для їхньої безпеки та комфортного перебування.

10. Підтримуйте атмосферу взаємоповаги: не турбуйте вчителів без нагальної потреби, адже під час повітряної тривоги вони першочергово дбають про дітей.

11. Пам’ятайте, що закінчення повітряної тривоги у школі синхронне з повідомленнями від держави, тож діти весь час мають перебувати в укритті.

12. Поважайте правила школи, відповідно до яких може бути заборонено забирати дитину до завершення повітряної тривоги заради дотримання безпеки всіх учасників освітнього процесу.

13. Якщо під час сигналу тривоги ви перебуваєте на території школи, дотримуйтеся загальних правил евакуації, адміністрація спрямує вас до підготовленого укриття.

14. Пам’ятайте, під час повітряної тривоги педагог не має права відпустити дитину додому на прохання батьків.

Важливо також провести роз’яснювальну роботу з дітьми щодо найближчих укриттів на шляху до закладу освіти, якщо тривога застала дитину зненацька, наприклад, коли вона пішки йшла до школи. Дитина повинна знати, де на шляху до школи розташоване найближче укриття, щоб вона могла там заховатися.

Також важливо роз‘яснювати дитині основні правила поведінки з вибухонебезпечними предметами: зберігати пильність, уникати підозрілих предметів, не скорочувати шлях до та зі школи.

Якщо ж швидко дістатися до найближчого укриття неможливо, треба скористатися наявними природними або штучними укриттями, зокрема, рельєфом місцевості (балки, яри тощо), заглибленими приміщеннями та спорудами, а якщо такого немає – будівлями і спорудами різного призначення за правилом «двох стін».

Якщо дитина перебуває в громадському транспорті, необхідно залишити транспорт та перейти до найближчого укриття.

Час до школи: психологічні поради батькам від МОЗ

https://znayshov.com/News/Details/chas_do_shkoly_psykholohichni_porady_batkam_vid_moz

🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨

Рекомендації батькам від шкільного психолога:

1.Рекомендації-батькам-від--шкільного-психолога.docx - Google Диск
2.Анкета для батьків.doc - Google Диск
3.Поради батькам (ho.ua)

До уваги батькам

Педагогічний всеобуч для батьків

Правила поведінки під час повітряної тривоги, артобстрілів та у громадському місці у військовий час

Правила поведінки під час повітряної тривоги

У будівлі:

• зайти в укриття (це може бути підвальне приміщення);
• якщо немає спеціального укриття, потрібно спуститись на нижчі поверхи будівлі та обрати місце подалі від вікон.

У будинку:

• якщо немає змоги спуститись в укриття, то важливо знайти місце якомога далі від вікон за тримальною стіною (найчастіше це біля вхідних дверей);
• сісти на підлогу;
• накритись ковдрою чи іншими речами з головою.

У потязі:

• нахилитись нижче рівня вікон та закрити голову руками.

На вулиці:

• зайти в найближче укриття (часто в населених пунктах є позначки «укриття» або позначки маршруту до нього).

Якщо немає змоги знайти найближче укриття, то важливо:

• триматись на відстані від магазинів з вітринами;
• лягти на землю біля високого бордюру, бетонних блоків;
• закрити голову руками.

Якщо почули десь вибухи, то залишайтесь у безпечному місці.

Правила поведінки під час артобстрілів

• Коли чуєте вибухи чи стрільбу, важливо сховатись в укритті.
• Якщо ви почули вибухи під час перебування на вулиці – негайно лягайте на землю, але туди, де є заглиблення (наприклад, поміж бетонними конструкціями), або в яму, канаву.
• Небезпечно ховатись у під’їздах, арках, біля припаркованих машин.
• Затуліть долонями вуха та розтуліть рот.

Правила поведінки дитини у громадському місці

• Важливо написати на окремому папірці номер телефону когось з батьків чи рідних, хто є на зв’язку, а також — прізвище та ім’я дитини. Сховайте його дитині у верхньому одязі на випадок екстреної ситуації.
• Якщо дитина має власний мобільний телефон, нехай перевіряє, чи він заряджений, коли виходить з дому, та чи є достатня кількість грошей для дзвінків.
• Поставте номер когось з батьків на швидкий набір чи екстрений дзвінок у смартфоні дитини.
• На вулицях міст, де відбуваються обстріли, можуть бути уламки від ракет чи іншої зброї – чіпати їх не можна. Також не варто заходити в закинуті будівлі чи покинуті будинки, оскільки вони можуть бути замінованими.
• Поясніть дитині, що не можна підіймати на вулиці, у під’їзді, в магазині чи в будь-якому місці за межами дому будь-що з землі: цукерки, маленькі іграшки, різнобарвні предмети, мобільні телефони, адже в них може бути вибухівка.
• Не варто брати з рук незнайомих людей будь-які предмети: це може бути загрозою для здоров’я та життя.
• Якщо на вулиці дитину кличе незнайома людина, варто повідомити про це батьків чи дорослих.
• Якщо дитина загубилась у певній місцевості чи у натовпі, то важливо стати на безпечну височину та кликати батьків чи дорослих на ім’я та прізвище. Звичайно, якщо є власний мобільний телефон, то потрібно зателефонувати комусь з батьків, з ким були разом. Якщо немає зв’язку з дорослими, то набрати 102 та пояснити, що трапилось.
• Якщо незнайома людина взяла дитину за руку і намагається кудись відвести, то важливо привернути увагу до себе інших людей, наприклад, голосним криком, що дитина не знає цю людину.

Пам’ятайте, що невимушена бесіда з дитиною може врятувати їй життя. Частіше говоріть з дітьми про важливі теми — їм так само страшно, як і нам. Важливо навчити правильно діяти в небезпечних ситуаціях.

Як пояснити дітям війну?

Українським сім’ям доводиться адаптуватися до нових реалій життя. Це не простий процес, який потребує сил, підтримки, терпіння. Війна змінила життя не лише дорослих, а й дітей, які втратили звичний плин життя. За таких обставин діти хочуть знайти відчуття безпеки та захищеності у своїх батьків. І в цих умовах виникає питання: «А як пояснити дітям війну?» Психолог Олександр Конев дає батькам поради.

Війна — великий стрес для всіх, а особливо для дітей. Їхня психіка більш чутлива до кризових подій, але водночас і більш здорова. Тобто дитина може легше дистанціюватися від травматичних ситуацій, рефлексуючи їх під час гри. Однак і батьки можуть мінімізувати негативний вплив своїм прикладом врівноваженої поведінки і таким чином покращувати емоційний фон у сім’ї та знижувати рівень напруги. Головне завдання — зберегти гарні стосунки з дітьми та не піддавати свої слова сумніву.

Обов’язково розмовляйте та не замовчуйте важливі теми. Важливо зберегти довіру дітей до вас. Говоріть правду про те, що відбувається. Але без паніки та зайвої тривожності. Зберігайте спокій і впевненість.

Маленькі діти краще сприймуть інформацію у формі казок чи розповідей. Необхідно придумати героїв, добро та зло. Так ви донесете, чому загарбники напали на іншу країну. Нагадайте, що добро завжди перемагає. Налаштуйте на позитив.

Із підлітками краще говорити прямо, без прикрашання ситуації. Назвіть причини, дайте ясність. Краще, щоб вони отримали перевірену інформацію саме від вас, ніж із сумнівних джерел в інтернеті. Бо наразі є багато дезінформації, в яку ще не зміцнілий розум може повірити.

Як обережно розповісти дітям про війну?

1. Розберіться самі в ситуації. Читайте перевірені джерела. Оберіть для себе чітку позицію. Будьте впевнені в тому, що ви говорите дитині. Не варто казати: «Я сам не знаю, що відбувається», «Не відомо, хто каже правду».

2. Дайте зрозуміти, що дитина в безпеці. Донесіть, що ви зможете її захистити та зробите для цього все. Поясніть, що ви перебуваєте в максимально безпечному наразі місці. Якщо ні, то докладіть зусиль, щоб створити атмосферу хоча б умовної безпеки.

3. Поясніть, що таке війна. Війна — це погано. Опирайтеся на прості позиції: «Наші та не наші», «Добро та зло». Так дитині буде легше зрозуміти.

4. Проведіть роз’яснювальну розмову про те, що таке повітряна тривога та як діяти, коли почуєте її. Поясніть, що таке тривожний рюкзак, і разом зберіть його. Це додасть ясності, а дії будуть зрозумілі та конкретні.

5. Відслідковуйте стан дитини. Запитуйте: «Як ти почуваєшся?», «Чи щось тебе турбує?», «Бачу ти засмучена, про що зараз думаєш?»

6. Обмежте новини. У новинних стрічках домінує негативна інформація. Вона може створювати зайву тривожність. Зайвий стрес і тривога вам не потрібні. Мінімізуйте час на перегляд або читання новин.

7. Залучайте дітей до діяльності, відволікайте їх. Грайтеся з ними, прибирайте, волонтерте разом, допомагайте людям, які вас оточують і потребують цього. Сприяйте соціалізації дитини в новому колективі чи країні. Але якщо бачите, що дитина відсторонюється, замикається та не йде на контакт — звертайтеся до психолога.

8. Не перекладайте на дітей відповідальність: не запитуйте, чи хоче вона евакуюватись чи переїжджати. Це ваше зважене рішення як дорослого, який несе відповідальність за дітей.

9. Не ви не сп

🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨🟨

Рекомендації батькам майбутніх першокласників

1. Налаштуйте дитину позитивно, розкажіть, що у неї з'явиться багато нових друзів, що кожен день вона буде дізнаватися багато цікавого. Згадайте веселі історії зі свого шкільного життя. Можна погратися у «Школу». Нехай учителем у цій грі буде мама чи бабуся, а дитина - учнем, а потім поміняйтесь ролями.

2.Не акцентуйте увагу лише на навчанні. Дитинство у шість років не закінчується. Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

3.Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового положення і діяльності.

4.Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.

5.Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у нього може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.

6.Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.

7.Розмовляйте з дитиною спокійним голосом. Для дитини Ви — зразок мовлення, адже вона вчиться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи. Ваша дитина буде говорити так, як Ви. Малюк успішніше засвоює мову тоді, коли дорослі слухають його, спілкуються, розмовляють. Виявляйте готовність слухати. Якщо роль слухача Вас втомлює, якщо Ви поспішаєте, не забувайте: терпіння, виявлене в дошкільний період, суттєво полегшить ваші проблеми в майбутньому.

8.Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.

9.Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов’язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам’ятайте, що похвала та емоційна підтримка (“Молодець!”, “Ти так добре впорався!”) здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.

10.Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

11.Зі вступом до школи в житті вашого малюка з’явилася людина, яка має також для нього авторитет. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.

12.Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне. Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

13.Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

14.Батьківські вимоги не повинні вступати у явне протиріччя з найважливішими потребами дитини. Дитині не можна забороняти бігати, стрибати, малювати, шумно грати… Все це і багато іншого – прояв природних і важливих для розвитку дитини потреб.

15.Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом.

16.Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.

17.Дорослі повинні узгодити правила між собою. Навіть якщо один з батьків не згоден з вимогами іншого, краще в цю хвилину промовчати , а потім уже без дитини обговорити суперечності.

18.У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси. Поважайте її неповторність.

19.Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів руки,аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно вчити малюка вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення. Навчіть дитину зав’язувати та розв’язувати вузлики.

20.Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан. Найчастіше це об’єктивні показники стомлення, перевантаження.

21.Необхідна для школи навичка - орієнтація в часі. Якщо маля ще не розбирається, котра година, навчить її.

22.Не забудьте сказати дитині, як сильно ви її любите.

 

Проте пам’ятайте:
найголовніше для першокласника – не вміння і 
навички, а впевненість у своїх силах і в батьківській 
підтримці, що б не відбувалося в школі.

 

 Щоб допомогти налаштуватися на новий ритм життя, краще говорити дитині:

• -У тебе все вийде, якщо ти трохи попрацюєш(постараєшся).
• -В школі можна багато чого нового дізнатись і багато чому навчитися, варто лише захотіти.
• -У класі можна знайти нових хороших друзів, хоча цілком ймовірно, що не всі діти в класі тобі одразу сподобаються. Доречно буде розповісти про свої шкільні враження, своїх шкільних друзів, можливо, у вас є хороші знайомі зі шкільних часів, з якими ви до цих пір підтримуєте стосунки. Дитині буде цікаво дізнатися, що дружні стосунки можуть тривати такий довгий час.
• -Поясніть дитині, що спочатку вона може сумувати за дитячим садком, за батьками, все шкільне може здаватися чужим. Це відчуття поступово пройде, учні зазвичай швидко звикають до школи та до нового оточення.
• -Пригадайте про власні почуття та хвилювання в першому класі. Розкажіть, як ви чекали 1 вересня. Можете поділитися і своїми теперішніми відчуттями, пояснити свої хвилювання, які пов’язані з першим вересня. Але важливо щоб ваші шкільні згадки та сьогоденні турботи не стали додатковим джерелом хвилювань для дитини.
• -Налаштуйте дитину на те, що у неї будуть нові обов’язки. Підкресліть, що тепер вона підросла, стала доросліше. Це означає, що їй тепер не лише більше довірятимуть, але і більше від неї очікуватимуть, але знову ж таки робіть це обережно без зайвого тиску.

Тренуйте увагу і пам’ять

Гарна гра на уважність: усім дається однаковий текст, засікається час і потрібно якнайбільше і якнайшвидше знайти й викреслити літер «с». Проводьте спочатку «заняття» по 10 хвилин, і поступово доведіть до 15 - до тривалості уроку в школі. Тоді дитини не будуть так лякати нескінченні хвилини занять. Ще можна часто грати у «Відвернися й назви». Розкладіть на столі іграшки й дайте дитині подивитися на них протягом 1-ї хвилини. Потім вона відвертається й називає іграшки, що лежать на столі. Ускладнюйте завдання: додавайте іграшки, скорочуйте час на запам'ятовування. Можна замінити іграшку іншою - дитина, повернувшись, повинна розповісти, що змінилося.

Розвивайте дрібну моторику

Обов’язковим є розвиток дрібної моторики, тобто, заняття на розвиток спритності кисті руки і пальчиків. Це необхідно як для розвитку вміння писати, так і для розвитку мовлення (обидва ці центру «об’єднані» у структурі дитячого мозку). Тобто необхідно більше малювати, ліпити, працювати з конструктором, вміти маніпулювати з дрібними предметами типу намистин, монеток, сірників, зубочисток, з них можна викладати картини та аплікації, нанизувати їх у намисто — все це розвиває також увагу і посидючість.